Нада заснувала організацію «Зберігачі посмішок» у Сербії під час війни 1991-93 років. Белград, столиця Сербії, була переповнена біженцями, багато з яких були дітьми-сиротами. Нада була свідком загальної соціальної нестабільності та потреби дітей у стабільній емоційній реакції. Однак дорослі зазнавали подібного впливу та досі перебували в шоці від раптового воєнного стану, що вплинуло на їхню роль вихователів та опікунів дітей.

Після кількох місяців розгубленості та спустошення через ситуацію, в якій опинилася Нада, вона знайшла в собі сили об’єднатися з психологами та педагогами, щоб почати підтримувати вчителів у школах разом із дітьми.

Щоб знайти способи для дітей поділитися власним життєвим досвідом, незалежно від того, чи безпосередньо чи опосередковано він постраждав від війни, дорослі почали створювати структури, запитання та ігри, щоб допомогти дітям відчути та осмислити пережите. Завдяки підтримці ЮНІСЕФ та Європейського Союзу вони допомогли понад 100 000 дітей через програму «Зберігачі посмішок». Нада багато років працювала вчителькою та тренеркою в Центрі незалежних консультантів Штайєрберга.