Привіт, мене звати Мінако Судо (Суфія). Я живу у Фукусімі, Японія, — регіоні, який глибоко постраждав від Великого східно-японського землетрусу та ядерної катастрофи. Зі своїм корінням у цій землі я продовжую займатися роботою, яка м’яко сприяє зв’язкам та тихій трансформації в суспільстві через ненасильницьке спілкування (ННК).

Я вперше зіткнулася з ННК у той період свого життя, коли жила в стані пригніченості та емоційного оніміння. У цьому закритому та застиглому місці я відчула шок і радість від того, що мій голос справді почули, — і цей момент привів мене на шлях ННК. Сьогодні я веду річну навчальну програму під назвою «Школа Кірін», де ми досліджуємо, що означає жити ННК у повсякденному житті. Моя робота також включає підтримку громади з урахуванням травм, стосунки між батьками та дітьми, співпрацю з місцевими органами влади та школами, а також створення просторів для міжкультурного діалогу по всій Азії.

Я продовжую досліджувати патерни нервової системи, сформовані патріархальними структурами та культурами мовчання, в яких я виросла. З цієї точки зору, я ціную зв'язок між соціальними системами та самим життям, акт надання голосу безголосим та значення вибору бути повноцінно живим у цей момент. Для мене ненасильство – це одночасно молитва та практика. Я несу в собі як силу, яку може принести ненасильство, коли воно працює, так і біль, коли воно не працює – і все ж я хочу передати це майбутнім поколінням.

Хоча моя робота коріниться в японській мові та контексті, я вірю, що сила резонування зі спільними людськими потребами перевершує культурні та національні кордони. Мені приносить радість продовжувати зустрічати товаришів, які діляться життям та святкують його, де б воно не було. Моя місія – донести навички спілкування зі співчуттям та ясністю до окремих людей та громад через власне єство, а також навчатися разом. Я в захваті від зв'язку, який може нас об'єднати. Я з нетерпінням чекаю дня нашої зустрічі.