Я працюю соціальним педагогом у судово-медичній лікарні, де працюють психічно хворі та залежні правопорушники. Я відкрив для себе ненасильницьке спілкування у 2010 році, коли шукав інші підходи до пацієнтів, які іноді були агресивними та з якими було важко достукатися. Я виявив, що ненасильницьке спілкування дозволяє мені відновити контакт і зв'язок там, де є багато агресії.

Я проводжу вступні та поглиблені семінари як у власній клініці, так і в інших клініках та пансіонатах, щоб запропонувати інший вид зв'язку як для пацієнтів, так і для персоналу – зв'язок, що виходить за межі добра і зла. Ідея про те, що вся поведінка ґрунтується на спробах задовольнити наші потреби, відкриває можливість, особливо під час роботи з правопорушниками, змиритися з правопорушенням та знову знайти людяність.