Сучасне гіпертехнологічне середовище, яке характеризується конвергенцією медіа, поглибленням глобалізації комунікації, зростанням мови ворожнечі на різних комунікаційних платформах та настанням ери постправди, вимагає нових інноваційних підходів до дисципліни комунікаційних досліджень. Експоненціальне зростання технологій та їх вплив на комунікацію та її процеси зробили їх вивчення не лише складнішим, але й захопливим.

До комунікативного досвіду людей постійно додається новий потік елементів та вимірів. Комунікаційну модель, на цьому тлі, можна описати як таку, що охоплює складнощі глобалізації та конвергенції комунікації разом із мережевим взаємозв'язком міжособистісної та масової комунікації, яку Кастельс (2007) описує як самомасову комунікацію.