Можливості та виклики у запобіганні насильству щодо дівчат-підлітків за допомогою гендерно-трансформаційних програм підтримки всієї сім'ї на північному сході Нігерії

Передумови: Домашнє насильство є однією з найпоширеніших форм гендерно зумовленого насильства, з якими стикаються дівчата-підлітки в гуманітарних умовах. Зростаюча база доказів демонструє ступінь, до якої численні форми сімейного насильства, включаючи насильство з боку інтимного партнера, насильство щодо дітей та насильство між братами та сестрами, перетинаються в одних і тих самих домогосподарствах. Однак існуючі докази програм підтримки сімей, які ефективно зменшують насильство щодо дівчат шляхом вирішення перехресних форм домашнього насильства, обмежені, особливо в країнах Глобального Півдня. За допомогою якісної оцінки впровадження, заснованої на обґрунтованому теоретичному підході, ми дослідили сприйнятий вплив гендерно-трансформаційного втручання з підтримки всієї сім'ї, спрямованого на формування захисних можливостей дівчат-підлітків від насильства, серед учасників програми у двох громадах внутрішньо переміщених осіб Майдугурі, штат Борно, північний схід Нігерії. 

Методи: Ми провели шість глибинних інтерв'ю та шість фокус-групових дискусій з дорослими опікунами; шість заходів за участю учасників та чотири парні інтерв'ю з дівчатками-підлітками та хлопцями; а також 12 інтерв'ю з ключовими інформаторами – співробітниками програми. Критеріальна вибірка була використана для залучення 21 опікуна чоловічої статі, 21 опікунки жіночої статі, 23 хлопців-підлітків та 21 дівчинки-підлітка; цілеспрямована вибірка була використана для залучення 12 співробітників програми для участі в якісних дослідженнях. Ми записали, переклали та транскрибували всі інтерв'ю. У процесі спільного кодування багатостороння команда використовувала прикладний тематичний аналіз у Dedoose для виявлення нових тем у даних. 

Результати: Учасниці повідомили про зниження толерантності до насильства щодо дівчат та його вчинення на домашньому рівні, а також підтримали своє право на захист від насильства на рівні громади. Однак, поряд із цими змінами у ставленні та поведінці, про які повідомляли самі учасники, збереглися аспекти нормативних, патріархальних норм, що регулюють поводження з дівчатами-підлітками. 

Висновки: Це дослідження формує доказову базу для гендерно-трансформаційних програм підтримки всієї сім'ї та їх впливу на запобігання насильству щодо дівчат-підлітків у гуманітарних надзвичайних ситуаціях. Розміщуючи наші висновки у феміністичному аналізі насильства, це дослідження звертає увагу на складність програм зміни гендерних норм серед сімей в умовах конфлікту та підкреслює необхідність програм, які цілісно враховують реляційні, громадські та структурні чинники насильства щодо дівчат у надзвичайних ситуаціях.