Цим надзвичайним монологом про прощення та звільнення, після життя, сповненого знущань, вигнаного зі своєї землі, Міланського герцогства, Просперо порушує магічне мистецтво, якому він навчився володіти на острові та яке допомагало йому вершити справедливість, звільняє своїх катів, звільняє дух Природи, Добра (Аріель) та Зла (Калібан, який, за іронією долі, обіцяє поводитися праведно та чесно) та просить поблажливості у нас, читачів та глядачів.