Гармонізація ненасильницького спілкування з буддійськими та гандіанськими ідеалами

Світ стикається з проблемою насильницької комунікації та її жахливих наслідків у кожному аспекті, на всіх рівнях – від окремих осіб до сімей, установ, суспільств, націй та глобального рівня. Сприяння та створення здорової екосистеми ненасильницької комунікації на всіх рівнях є ключем до виникнення всіх форм насильства та ненависті. Буддизм – давня філософська традиція, що охоплює філософію ненасильства та поєднує цінності, взаємну повагу, емпатію та, зрештою, мир. Невід'ємною частиною буддійської традиції є ненасильницька комунікація.

Хоча Ганді був піонером практики ненасильства, його філософська практика висловлює його розуміння ненасильницької комунікації (ННК). Вона наголошує на самодисципліні, самообмеженні та співчутті. Як принципи буддизму, так і модель ненасильницької комунікації Ганді є дуже актуальними для побудови комунікаційної екосистеми в сучасному суспільстві.

Ця стаття головним чином зосереджена на центральній ролі ненасильницької комунікації, яка, здається, охоплює сучасний світ. У ній розглядаються перетини та розбіжності між буддійськими вченнями та принципами Ганді в контексті ненасильницької комунікації. У цій статті досліджується, як буддійські та гандіанські думки стосуються ненасильницької комунікації в сучасному контексті, та розкривається внутрішній вимір миру для більш гуманного світу.

Ключові слова: ненасильство, ненасильницьке спілкування, Ганді, буддизм, мир, конфлікт