Після Боснійської війни країна зіткнулася із завданням реагування на звірства, які призвели до вбивства тисяч людей. Крім того, політична нестабільність та економічна відсталість країни ускладнилися численними перехідними періодами, яким вона піддалася після війни. Як наслідок, процес зцілення та примирення залишається складним завданням. Молоді люди з різних етнічних груп досі живуть у розлуці та намагаються зберегти надію після багатьох років застою.

У цій статті концептуалізується структура партисипативного розвитку молоді, розроблена для покращення освітнього досвіду та активної громадянської участі боснійської молоді з трьох етнічних груп у сприянні змінам у громаді та післявоєнному зціленні через творче навчання та ненасильницьке спілкування. Запропонована програма має на меті дати їм змогу дослідити історії їхньої спільної історії, кинути виклик спільному майбутньому, зіткнувшись зі своїм особистим воєнним, довоєнним та повоєнним досвідом, та розглядати себе як повноправних учасників процесу розвитку громади.