Ця стаття досліджує емпатичне слухання, яке практикується в традиції ненасильницького спілкування (ННК), зазначаючи, що ця традиція розуміється як спеціально розроблений реєстр міжособистісного зв'язку, «спрямований на прогрес до кращого світу» (Hughes 2018). У традиції емпатія вважається «шанобливим розумінням того, що переживають інші, ... ми даємо іншим час і простір, необхідні їм для повного вираження себе та для того, щоб бути зрозумілими» (Rosenberg 2015: 91–92). Аналіз у цій статті застосовує інструменти системної функціональної лінгвістики, щоб продемонструвати, що це емпатичне розуміння досягається тим, що емпатист підтримує дослідження мовцем своїх емоцій через лінгвістичний патерн спільно створеного, безперервного тематичного прогресу резонансної нової інформації. Стаття надає уявлення про лінгвістичний механізм, що забезпечує практику емпатії ННК.

Пов'язане відео: https://www.youtube.com/watch?v=esdPRKeZB4U