Ефективність програми розвитку ненасильницького спілкування серед вибірки дітей

Дітям конче потрібно, щоб бачили їхні потреби у свободі, незалежності та ефективності, а також щоб вони отримували послання підтримки, любові та справедливості. Важливість навчання дітей ефективним методам ненасильницького спілкування полягає у встановленні ненасильницького зв'язку, чи то між дитиною та нею самою, чи між нею та іншими.

Ненасильницьке спілкування (ННК) – це метод комунікації, заснований на встановленні співчутливих стосунків (Rosenberg, 2003), а головною метою ненасильницького спілкування є створення кращої комунікації між людьми, і це досягається шляхом усвідомлення їхніх почуттів і потреб, а також усвідомлення почуттів і потреб інших, як сказав (Rosenberg, 2004), «спілкуючись з тим, що живе всередині нас» у даний момент.

Проблема дослідження: Проблема цього дослідження визначається наступними питаннями: Яка ефективність програми у розвитку ненасильницького спілкування у вибірці дітей?

Мета дослідження: Поточне дослідження спрямоване на досягнення наступного: Перевірка ефективності програми у розвитку ненасильницького спілкування у вибірці дітей.

Гіпотеза дослідження: Існує статистично значуща різниця між середніми балами дітей експериментальної групи за результатами вимірювань до та після застосування програми за шкалою ненасильницького спілкування. Немає статистично значущої різниці між середніми балами дітей контрольної групи за результатами вимірювань до та після програми за шкалою ненасильницького спілкування. Існують статистично значущі відмінності між середніми балами дітей експериментальної групи та контрольної групи за результатами після вимірювання за шкалою ненасильницького спілкування на користь дітей експериментальної групи. Немає статистично значущих відмінностей між середніми балами дітей експериментальної групи за результатами вимірювання та після застосування програми за шкалою ненасильницького спілкування. 

Вибірка дослідження: Дослідження було проведене на (40) дітях (хлопчиках та дівчатках). (20) дітях експериментальної групи, а також (20) дітях контрольної групи віком від (9 до 12) років.

Інструменти дослідження: Дослідження включає такі інструменти: Програма розвитку ненасильницького спілкування (підготовлена ​​дослідником). Шкала ненасильницького спілкування для дітей (підготовлена ​​дослідником). Шкала соціально-економічного стану єгипетських сімей (підготовлено: Абдель Азіз ель-Шахс, 2013).

Статистичні методи: тест Вілкоксона. тест Манна-Вітні.

Результат дослідження: Достовірність першої гіпотези про те, що існує статистично значуща різниця між середніми балами експериментальної групи дітей за результатами вимірювань до та після застосування програми за шкалою ненасильницького спілкування. Достовірність другої гіпотези про те, що немає статистично значущої різниці між середніми балами дітей контрольної групи за результатами вимірювань до та після програми за шкалою ненасильницького спілкування. Достовірність третьої гіпотези про те, що існують статистично значущі відмінності між середніми балами дітей експериментальної групи та контрольної групи за результатами після вимірювання за шкалою ненасильницького спілкування на користь дітей експериментальної групи. Достовірність четвертої гіпотези про те, що немає статистично значущих відмінностей між середніми балами дітей експериментальної групи за результатами вимірювання після та після застосування програми за шкалою ненасильницького спілкування.